Київський район. Інформаційно-бібліотечний медіа центр
 
Dонецького НВК "ЛIТ СIТ ЗОШ №61"
ЗНО

Метод. помощь школьным библиотекарям

Календар на 2015-2016 навчальний рік

Вересень

 

1 – 100 років від дня народження Семена Андрійовича Харченка (1915–1944), Героя Радянського Союзу. До війни жив у с-щі Оленівські Кар'єри (зараз територія м. Докучаєвськ).

– 90 років від дня народження Олександра Платоновича Заярного (1925–1996), українського журналіста, колишнього працівника міських газет мм. Горлівка, Шахтарськ, власного кореспондента газети "Радянська Донеччина", нагородженого орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями та ін.

– 85 років від дня народження Бориса Васильовича Качури (1930–2007), державного діяча. У 1976–1982 роках працював першим секретарем Донецького обласного комітету Компартії України, 1982–1990 роках – секретарем ЦК Компартії України, у 1990–1994 роках був депутатом, заступником голови Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства. Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани".

 

3 – 75 років від дня народження Віктора Петровича Руденка (1940), донецького поета, автора поетичних збірок "Крылья над морем", "Тепло родного берега", "Хлеб и уголь", "Позову – отзовись", "Ода любимой", "Дни черной звезды", "Добропольская сирень" та ін.

4 – 30 років від дня загибелі Василя Семеновича Стуса (1938–1985), українського поета, правозахисника, Героя України. Дитинство і юність минули на Донеччині. Найважливіший етап становлення особистості припав на період навчання в Донецькому педагогічному інституті (зараз Донецький національний університет).

– 100 років від дня народження Михайла Степановича Горкунова (1915–1943), Героя Радянського Союзу. До війни жив і працював на заводі в м. Краматорськ.

– 95 років від дня народження Олега Олександровича Реутова (1920–1998), вченого-хіміка, академіка, лауреата Ленінської премії. Працював у Московському державному університеті, розробив курс теоретичних основ органічної хімії. Автор понад 1300 наукових праць. Народився в м. Макіївка.

– 85 років від дня народження Геннадія Харлампійовича Мацуки (1930), колишнього директора Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, доктора біологічних наук, професора, академіка НАН України, автора більше 250 наукових праць, лауреата Державної премії України, лауреата премії академіка О. В. Палладіна, заслуженого діяча науки і техніки України, нагородженого орденами "Знак Пошани", Трудового Червоного Прапора, князя Ярослава Мудрого V ступеня. Народився в с-щі Сартана (м. Маріуполь).

7 – 90 років від дня народження Павла Ісааковича Вігдергауза (1925), українського архітектора, лауреата Державної премії СРСР, за проектами якого споруджено стадіон у м. Горлівка, монумент "Слава шахтарському труду!" (скульптор К. Ю. Ракитянський), магазин "Дончанка", універсальні магазини агрофірми "Шахтар", Храм Різдва Христового, пам'ятник "Жертвам холокосту" (скульптор Ю. І. Балдін), житлові будинки та ін. у м. Донецьк. Народився у м. Артемівськ.

   - 145 років від дня народження російського письменника Олександра Івановича Купріна  (1870-1938)

8 – 60 років тому (1955) в м. Донецьк відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку. Автори пам'ятника скульптори М. К. Вронський, О. П. Олійник, архітектор В. О. Шарапенко.

9 – 85 років від дня народження Віктора Григоровича Бар'яхтара (1930), провідного спеціаліста в галузі фізики магнітних явищ, доктора фізико-математичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН України, віце-президента НАН України. Народився в м. Маріуполь.

– 85 років від дня народження Юрія Олександровича Гуляєва (1930–1986), українського і російського співака, народного артиста СРСР. У 1956–1960 роках був солістом Донецького академічного державного театру опери та балету ім. А. Б. Солов'яненка.

10 – 95 років від дня народження Івана Андрійовича Склярова (1920–1992), Героя Радянського Союзу. До війни працював на шахті "Червона зірка" у м. Торез. Його ім'ям названа школа у селищі шахти "Червона Зірка".

– 85 років від дня народження Івана Олексійовича Шевчука (1930), хіміка, організатора і першого завідувача кафедри аналітичної хімії Донецького національного університету, викладача вищої школи, автора більше 500 друкованих робіт, 32 винаходів, доктора хімічних наук, професора, академіка Академії наук вищої школи України, нагородженого орденом "Знак Пошани", медалями.

12 – 95 років тому (1920) на Макіївському металургійному заводі була задута перша домна після закінчення громадянської війни в краї.

13 – 80 років від дня народження Володимира Олексійовича Агафонова (1935), диригента, завідувача кафедри оркестрового диригування Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф'єва, доцента, заслуженого артиста України.

     - 80 років від дня народження російського письменника, голови Російського дитячого фонду Альберта Анатолійовича Лиханова (1935)

– 80 років від дня народження Семена Олексійовича Петренка (1935), колишнього гірничого очисного забою ДВАТ "Шахта ім. М. І. Калініна" ДХК "Донвугілля", почесного шахтаря СРСР, нагородженого орденом Дружби народів, почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

– 65 років від дня народження Наталії Євгенівни Пензіної (1950), донецької художниці, яка працює в галузі монументального і декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, фарфор), члена Національної спілки художників України. Твори зберігаються в музеях України, Росії, приватних колекціях Канади, Фінляндії, Швеції.

14 – 195 років тому (1820) у м. Маріуполь відкрито двокласне міське приходське училище.

         - 70 років від дня народження російського поета і перекладача  Григорія Михайловича Кружкова (1945)

– 105 років тому (1915) відбувся антивоєнний мітинг у с-щі Холодна Балка в м. Макіївка.

15 – 85 років від дня народження Петра Васильовича Новікова (1930), викладача філософських дисциплін, донецького журналіста, заслуженого журналіста України, нагородженого орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

– 85 років тому (1930) вийшов у світ перший номер газети "Ленинская правда" (зараз "Снежнянская жизнь").

– 85 років тому (1930) вийшов у світ перший номер газети "Макеевский рабочий".

Див.: Газеті "Макеевский рабочий" – 75 : до 75-річчя від дня заснування газети // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2005 рік. – Донецьк, 2004. – С. 46–47.

– 80 років від дня народження Івана Івановича Базилевського (1935), краматорського художника, члена Національної спілки художників України, автора полотен "Першопрохідники – розвідники надр", "Наша Леся", "Червоні гвоздики", "Атака відбита", "На рейді", "Старий причал" та ін.

   - 125 років з дня народження англійської письменниці

 Агати Крісті (1890-1976)

17 – 100 років від дня народження Петра Антоновича Бринька (1915–1941), Героя Радянського Союзу. Народився в м. Донецьк. Його ім'ям названа вулиця у м. Донецьк, на шахті № 29 відкрита меморіальна дошка.

19 – 85 років від часу виходу в світ (1930) Костянтинівської міської газети "Знамя индустрии".

21 – 120 років від дня народження Сергія Есеніна

3 жовтня (за старим стилем) 1895 року у селі Константіново Рязанської губернії народився Сергій Єсенін, поет, безсумнівний талант якого отримав визнання вже до революції 1917 року. Своєрідний нрав і творчий шлях викликали неоднозначні оцінки критиків і літературних, і «політично вірних і стійких». Тим не менше, в усі роки, коли відношення до Єсеніну змінювався від поблажливості до ігнорування, він продовжував залишатися одним з популярних російських поетів ХХ століття.

24 – 90 років від дня народження Григорія Соломоновича Глазова (1925), українського і російського письменника, автора збірок поезії і прози: "О друзьях-товарищах", "Острый угол", "Живу на земле", "Пласты", "Расшифровано временем", "Перед долгой дорогой", "Подробности неизвестны" та ін. Народився в м. Артемівськ.

26 - 95 років від дня народження російського письменника Сергія Сергійовича Смирнова (1915-1976)

27 – 130 років тому (1885) введено в дію Макіївський труболиварний завод ім. В. В. Куйбишева.

– 90 років від дня народження Федора Пилиповича Ревенка (1925–1984), журналіста, колишнього заступника завідувача відділу пропаганди та агітації Донецького обкому Компартії України, заступника редактора газет "Социалистический Донбасс", "Радянська Донеччина", нагородженого медалями "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр." та ін.

28 – 85 років тому (1930) відкрито Донецький комерційний технікум.

30 – 140 років від дня народження Сергія Миколайовича Сергєєва-Ценського (1875–1958), російського письменника, академіка Академії наук СРСР, лауреата Державної премії СРСР, життя якого тісно пов'язане з Україною. У 1897–1899 роки неодноразово відвідував м. Святогірськ.

Цього місяця виповнюється:

– 75 років від часу заснування (1940) Українського державного драматичного театру в м. Горлівка. Першим його режисером став П. Овдієнко. У складі трупи театру було 60 молодих талановитих акторів. У роки Великої Вітчизняної війни театр був евакуйований на схід країни, після закінчення війни він був розформований і закритий.

Жовтень

2 – 75 років від дня народження Анатолія Олександровича Купріна (1940), шахтаря, колишнього робітника монтажно-демонтажної дільниці ДВАТ "Шахта ім. Є. Т. Абакумова" ДХК "Донвугілля", заслуженого шахтаря України.

3 – 95 років тому (1920) на мітингу-концерті для червоноармійців у м. Бахмут (зараз м. Артемівськ) виступив Ф. І. Шаляпін.

– 85 років від дня народження Олега Івановича Дацька (1930), фізика, провідного наукового співробітника Донецького фізико-технічного інституту ім. О. О. Галкіна НАН України, доктора фізико-математичних наук, професора.

– 80 років від дня народження Юрія Яковича Косенка (1935–1997), оперного співака, колишнього соліста Донецького академічного державного театру опери та балету ім. А. Б. Солов'яненка, викладача Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф'єва, заслуженого артиста України.

4 – 75 років від дня народження Володимира Васильовича Осокіна (1940), завідувача кафедри холодильної та торговельної техніки Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. І. Туган-Барановського, викладача вищої школи, доктора технічних наук, професора, нагородженого медаллю Російської академії природничих наук.

5 – 350 років тому (1665) засновано с. Ямпіль Красно-лиманського району.

7 – 95 років від дня народження Миколи Івановича Черкасова (1920–1981), журналіста, колишнього літературного співробітника газети "За металл", сценариста кіностудії заводу "Азовсталь", нагородженого медаллю "За відвагу" та ін.

8 – 90 років від дня народження Леля Миколайовича Кузьминкова (1925), маріупольського художника, члена Національної спілки художників України. Працює в багатьох жанрах станкового живопису, монументально–декоративного мистецтва та книжкової графіки. Автор книги "Переселение крымских греков в Северное Приазовье в 1778–80 гг. (Причины и следствия)".

9 – 70 років від дня народження Хафізули Амінуловича Бенаї (1945), магістра архітектури, завідувача кафедри архітектурного проектування Донбаської національної академії будівництва і архітектури, доктора архітектури, професора, нагородженого знаком "Відмінник освіти України", почесною відзнакою "Гордість академії".

  - 75 років- від дня народження Джона Леннона.

В цей день в 1940 році в Ліверпулі, Великобританія, на світ з'явився Джон Леннон. В особливому поданні ім'я цього поета і співака, музиканта і композитора, художника і письменника не потребує. Заснований ним музичний колектив «The Beatles» на довгі роки піднявся на вершину світової популярності, висловлюючи і визначаючи не тільки музичні пристрасті, але й суспільно-політичні погляди, і світоглядні концепції поколінь другої половини ХХ століття.

10 – 95 років від дня народження Станіслава Станіславовича Нарбута (1920–1993), журналіста, колишнього заступника редактора міської газети "Макеевский рабочий", редактора багатотиражної газети "Кировец", нагородженого орденами Вітчизняної війни II ступеня, Червоної Зірки, медалями.

    - 145 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна.

У 1870 році 22 жовтня за старим стилем у Воронежі народився Іван Олексійович Бунін, видатний російський поет і письменник-класик. У 1933 році літературні досягнення письменника були відзначені Нобелівською премією, при цьому Бунін вважався людиною без громадянства, оскільки з 1920 року він жив в еміграції. Еміграція і антибільшовицьких діяльність стали причиною невизнання письменника на батьківщині. Тільки з початком перебудови його твори «згадали» і стали друкувати в СРСР.

11 – 100 років від дня народження Пилипа Давидовича Діброва (1915–1996), Героя Радянського Союзу. Народився в с. Піскунівка Слов'янського району.

13 – 125 років від дня народження Романа Яковича Терехова (1890–1979), радянського партійного і державного діяча. У 1928–1930 роки працював секретарем Артемівського окружкому партії, у 1930–1933 роки – секретар ЦК Компартії України, Харківського, пізніше Донецького обкомів Компартії України.

- 135 років від дня народження російського письменника, перекладача  Саші Чорного (1870-1932)

14 – 85 років від дня народження Івана Максимовича Мельниченка (1930), донецького письменника, члена Національної спілки письменників України, автора романів, повістей про людей Донеччини: "Пока ты молод", "Запах молний", "Черные абрикосы", "Правый берег", "Полцарства за коня" та ін., численних нарисів.

Див.: Творчий шлях І. М. Мельниченка : До 75-річчя від дня народження // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2005 рік. – Донецьк, 2004. – С. 48–50.

– 50 років тому (1965) у смт Сєдове відкрито меморіальний музей-кімнату Г. Л. Сєдова, полярного дослідника.

15 – 85 років від дня народження Василя Георгійовича Аліти (1930–2005), композитора, диригента, автора понад 160 хорових пісень та симфонічних творів, заслуженого працівника культури України. Народився в с-щі Сартана (м. Маріуполь).

– 65 років від дня народження Галини Федорівни Скриннік (1950), актриси Донецького обласного академічного українського музично-драматичного театру, заслуженої артистки України. Нагороджена Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму України (2008).

16 - 105 років від дня народження дитячої письменниці Лії Борисівни Гераскін (1910 -?)

19 – 105 років тому (1910) у м. Маріуполь відбувся перший політ на біплані "Фарман".

– 70 років від дня народження Володимира Івановича Кочергіна (1945–1994), донецького поета, автора поетичних збірок віршів та поем: "Переборення", "На межі чекання", "Напружена тиша", "Поле битви моєї", "Доки серце стукоче", "Коло довіри" та ін.

20 – 80 років від дня народження Вадима Сергійовича Зайцева (1935), інженера-електрика, професора кафедри автоматизації технологічних процесів та виробництв факультету інформаційних технологій Приазовського державного технічного університету, доктора технічних наук, академіка Української технічної академії.

– 70 років від дня народження Олександра Яковича Гросова (1945), донецького поета, краєзнавця, бібліотекаря. У 1972–2003 роки працював у Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці
ім. Н. К. Крупської. Автор збірок поезії та прози: "Венок памяти", "Светлые ключи", "Россыпи", "Окна", "Только ты", "Зигзаг", "Дивосвіт бібліотек" та ін. Лауреат обласної премії ім. В. Сосюри. З 20 жовтня 2009 року Олександр Якович обраний головою Донецької міської організації краєзнавців Національної спілки краєзнавців України.

21 – 190 років тому (1825) м. Маріуполь відвідав імператор Олександр I на шляху з Криму до Таганрога.

22 – 145 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна (1870–1953), російського прозаїка та поета, лауреата Нобелівської премії. Навесні 1895 року відвідав Святі гори. Під впливом побаченого написав оповідання "На Дінці".

– 100 років тому (1915) на Макіївському коксобензольному заводі, вперше в світі, введена в дію експериментальна установка з виробництва азотної кислоти контактним способом.

– 35 років тому (1980) утворено Будьоннівський район у м. Донецьк.

23 – 110 років від дня народження Андрія Васильовича Клоччі (Левітського) (1905–1972), донецького письменника, літературного критика, члена Національної спілки письменників України, автора критико-біографічних нарисів "Павло Безпощадний", "Ілля Гонімов", збірника статей "Навколо свої люди", збірок оповідань "Шахтарське", "На 117-му сажні", "Героїка". Як літературний і театральний критик друкувався в газетах "Радянська Донеччина", "Літературна Україна", журналах "Дніпро", "Донбас" та ін. Нагороджений медалями.

Див.: 95 років від дня народження Андрія Васильовича Клоччі (1905–1972) // Знаменні і пам'ятні дати на 1995 рік. – Донецьк, 1994. – С. 37– 38.

– 70 років від дня народження Вячеслава Володимировича Дорофієнка (1945), інженера-електрика, завідувача кафедри менеджменту у невиробничій сфері Донецького державного університету управління, викладача вищої школи, доктора економічних наук, професора, академіка Академії економічних наук України, заслуженого працівника освіти України, нагородженого знаком "Відмінник освіти України".

- 95 років від дня народження італійського письменника Джанні Родарі  (1920-1980)

24 – 75 років від дня народження Григорія Антоновича Тишкевича (1940), українського художника, голови правління Донецької обласної організації Національної спілки художників України, заслуженого художника України, лауреата премії Ленінського комсомолу України ім. М. Островського. Автор творів: "Кульбабки", "Рідна земля", "Донецький полудень", "Туман, туман долиною…", циклу робіт філософського спрямування: "Жах", "Подвиг", "Любов", "Боягузтво" та ін.

25 – 95 років від дня народження Сергія Гевондовича Арутюнова (1920–1995), гірничого інженера, Героя Соціалістичної Праці, нагородженого багатьма орденами і медалями.

– 90 років від дня народження Віктора Семеновича Чернишенка (1925–1997), Героя Радянського Союзу. Народився в с. Олександрівка Краснолиманського району.

– 25 років тому (1990) заснована Донецька обласна бібліотечна асоціація, (зараз Донецьке обласне відділення Української бібліотечної асоціації).

26 – 80 років від дня народження Олександра Миколайовича Рудянського (1935), українського композитора, професора кафедри композиції Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф'єва, заслуженого діяча мистецтв України, автора балетів "Піке у безсмертя", "Цілина", "Скорення вогню", опер "Край тюльпанів", "Данко", "Чумацький шлях Тараса", симфонічної поеми "Донбас", "Шкільного концерту для фортепіано і симфонічного оркестру" та ін.

- 90 років від дня народження російського письменника Володимира Карповича Железникова (1925)

27 – 85 років тому (1930) вийшов у світ перший номер газети греків Приазов'я "Коллективистис" (м. Маріуполь).

29 – 125 років тому (1890) в м. Маріуполь відкрито першу міську лікарню на 15 ліжок. Її засновник – лікар І. І. Данилов.

– 75 років від дня народження Адольфа Тимофійовича Кошкіна (1940), шахтаря, колишнього робітника шахти "Бутівка-Донецька", заслуженого шахтаря України, почесного шахтаря СРСР, нагородженого двома орденами Трудового Червоного Прапора.

Цього місяця виповнюється:

– 115 років від часу страйку (1900) шахтарів Прохорівських рудників Донецького басейну.

– 105 років від часу виходу в світ (1910) першого номера журналу "Первоцвет", виданого учнями Олександрівської чоловічої гімназії (м. Маріуполь).

– 85 років від часу відкриття (1930) в м. Донецьк перших трьох дитячих садків.

Листопад

1 – 100 років від дня народження Дем'яна Васильовича Осики (1915–1988), Героя Радянського Союзу. Народився в м. Іловайськ.

– 70 років тому (1945) відкрито Першотравневу районну бібліотеку для дітей.

2 – 80 років від дня народження Михайла Спартаковича Пляцковського (1935–1991), російського журналіста, поета, драматурга. Трудову діяльність починав як співробітник багатотиражної газети "За металл" Єнакіївського металургійного заводу. Народився в м. Єнакієве.

3 – 105 років від дня народження Віктора Семеновича Довбишенка (1910–1953), українського режисера, педагога, заслуженого артиста України. У 1933–1934 роки працював у Донецькому обласному академічному українському музично-драматичному театрі.

– 90 років від дня народження Валентина Івановича Давиденка (1925–2009), співака, колишнього соліста заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю України "Донбас", заслуженого артиста Латвійської РСР, заслуженого артиста України, нагородженого орденами Вітчизняної війни II ступеня, Червоної Зірки, медалями.

4  - 105 років від дня народження російського письменника  Миколи Івановича Дубова (1910-1983)

7 – 85 років тому (1930) введено в дію Костянтинівський завод "Укрцинк".

  • 105 років від дня смерті Льва Миколайовича Толстого (1828-1910)

9 - 130 років від дня народження російського поета Велімира Хлєбнікова  (1885-1922)

11 -  125 років від дня народження єврейського дитячого поета  Льва Мойсейовича Квітко  (1890-1952)

13 -  165 років від дня народження англійського письменника  Роберта Льюіса Стівенсона  (1850-1894)

14 – 90 років тому (1925) засновано Донецький Науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань.

17 – 80 років від дня народження Святослава Павловича Грекова (1935), гірничого інженера, провідного наукового працівника Науково-дослідного інституту гірничорятувальної справи та пожежної безпеки "Респіратор", доктора технічних наук.

     - виповнюється 50 років з висадки на поверхню супутника Землі першого місячного самохідного апарату Луноход-1. У 1970 році радянська міжпланетна станція Луна-17 доставила планетоход до Морю Дощів. Метою цього пристрою було вивчення особливостей поверхні Місяця, властивостей грунту і його хімічного складу, космічного рентгенівського і радіоактивного випромінювання на Місяці. Місяцехід пропрацював 301 земні добу - в три рази більше запланованого ресурсу, за цей час він пройшов 10,54 тис. м, відправив на Землю 25 тис. фотографій і 211 панорам Місяця.

18 – 85 років від дня народження Георгія Дмитровича Мінаєва (1930), агронома, заслуженого працівника сільського господарства України, Героя Соціалістичної Праці, нагородженого орденами Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора. Народився в смт Ялта Першотравневого району.

19 – 90 років від дня народження Миколи Дем'яновича Кривенка (1925–2002), колишнього тренера-викладача середньої дитячо- юнацької спортивної школи "Шахтар", майстра спорту СРСР, нагородженого орденами Вітчизняної війни I ступеня, Червоної Зірки, Слави III ступеня, медалями.

21 – 90 років від дня народження Володимира Ілліча Отяна (1925–1994), журналіста, колишнього завідувача промислового відділу, заступника редактора газети "Енакиевский рабочий", нагородженого орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями.

– 75 років від дня народження Сергія Митрофановича Антонюка (1940), лікаря, завідувача кафедри хірургічних захворювань № 2 факультету післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, викладача вищої школи, доктора медичних наук.

– 75 років від дня народження Євгена Борисовича Дружка (1940), гірничого інженера-шахтобудівника, професора кафедри основ, фундаментів та підземних споруд Донбаської національної академії будівництва і архітектури, доктора технічних наук.

– 60 років від дня народження Ігоря Федоровича Ткаченка (1955), інженера-металурга, професора кафедри матеріалознавства зварювального факультету Приазовського державного технічного університету, доктора технічних наук, члена-кореспондента Нью-Йоркської академії наук.

27 – 110 років від дня народження Івана Андрійовича Ткаченка (1905–?), гірничого інженера, Героя Соціалістичної Праці, нагородженого двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом "Знак Пошани", медалями, знаком "Шахтарська слава" ІІ і ІІІ ступеня. Народився в с. Знаменка Слов'янського району.

28 -  135 років з дня народження поета  Олександра Олександровича Блоку

 (1880-1921)

29 – 60 років від дня народження Олександра Федоровича Тарасова (1955), завідувача кафедри комп'ютерно-інформаційних технологій Донбаської державної машинобудівної академії, професора, доктора технічних наук, дійсного члена Нью-Йоркської академії наук.

- 110 років від дня народження російського письменника  Гавриїла Миколайовича Троепольского  (1910-1995)

30 - 180 років від дня народження американського письменника Марка Твена  (1835-1910)

Цього місяця виповнюється:

– 85 років від часу введення в дію (1930) Маріупольського рибоконсервного заводу.

– 80 років від часу (1935), як на шахті ім. Орджонікідзе тресту "Макіїввугілля" встановлена перша вітчизняна підйомна машина з електричним приводом, виготовлена на Новокраматорському машинобудівному заводі.

Грудень

2 – 45 років тому (1970), за великі успіхи у виконанні восьмого п'ятирічного плану з розвитку народного господарства і ,особливо, галузей важкої індустрії, Донецька область нагороджена другим орденом Леніна.

4 – 80 років від дня народження Віктора Леонідовича Бахарєва (1935), диригента, завідувача кафедри хорового диригування Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф'єва, викладача вищої школи, кандидата педагогічних наук, професора, заслуженого діяча мистецтв України, члена-кореспондента Петровської академії наук і мистецтв, лауреата премії ім. С. С. Прокоф'єва.

 

5 – 90 років від дня народження Михайла Опанасовича Бочарова (1925), журналіста, колишнього головного художника Донецького обласного комітету з телебачення та радіомовлення, нагородженого орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями "За взяття Берліна", "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр." та ін.

– 80 років від дня народження Юрія Федоровича Петрушкіна (1935), донецького художника, члена Національної спілки художників України. Працює в галузі гравюри, малюнка, живопису, акварелі, монументального та сакрального живопису, кераміки. Твори знаходяться в музеях України і Росії.

- 195 років від дня народження російського поета  Афанасія Афанасійовича Фета  (1820-1892)

11 – 95 років від дня народження Євгена Микитовича Зубцова (1920–1986), українського композитора, заслуженого діяча мистецтв України, автора балету "Вогонь і крила", багатьох симфоній, концертів, п'єс, хорів, пісень, музики до кіно та телефільмів. Народився в м. Єнакієве.

– 90 років від дня народження Миколи Єфремовича Гончарова (1925), прозаїка, журналіста, літературного критика, автора книг документальної прози з історії краю: "Были земли донецкой", "Донец идет через кряж", "Поющие пласты", "Иванова гора", "Прощальный свет", "Горловский бой" та ін.

14  - 90 років від дня народження дитячого письменника-натураліста Юрія Дмитровича Дмитрієва  (1925-1998)

17 – 95 років від дня народження Віктора Йосиповича Давидова (1920–1952), Героя Радянського Союзу. Народився в м. Донецьк.

18 – 140 років від дня народження Іллі Олександровича Гонімова (Гороша) (1875–1966), донецького письменника, автора книг "Старая Юзовка", "Соль земли", "Шахтарчук", "Дранг нах Остен", "На берегу Кальмиуса" та ін.

Див.: Літописець шахтарського краю : до 130-річчя від дня народження Іллі Олександровича Гонімова (1875–1966) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2000 рік. – Донецьк, 1999. – С. 31–34.

21 – 225 років від дня народження Євграфа Петровича Ковалевського (1790 (1792)–1867), гірничого інженера і державного діяча. У 1816–1826 роках працював у Гірничому департаменті, проводив геологічні дослідження в Донбасі. Створив першу стратиграфічну схему і дав перший опис геології та корисних копалин Донецького басейну. Передбачив наявність поблизу м. Бахмут (зараз м. Артемівськ) покладів солі.

22 – 110 років тому (1905) почалося Горлівське збройне повстання.

– 805 років від дня народження Галини Диомидівни Дорофєєвої (1930), лікаря-педіатра, колишньої завідувачки кафедри педіатрії № 2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, викладача вищої школи, доктора медичних наук, професора.

– 75 років від дня народження Надії Федорівни Іваницької (1940), лікаря, професора кафедри гігієни і екології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, викладача вищої школи, доктора медичних наук.

24 – 75 років від дня народження Тетяни Вікторівни Кудінової (1940), лікаря, колишнього проректора з науково-дослідної роботи, колишньої завідувачки кафедри фізіології та медичної підготовки Донецького державного інституту здоров'я, фізичного виховання і спорту, викладача вищої школи, доктора медичних наук.

25 – 100 років від дня народження Бориса Станіславовича Нарбута (1915–1995), Героя Радянського Союзу. Народився в м. Єнакієве.

– 95 років від дня народження Миколи Ілліча Савченка (1920–1985), Героя Радянського Союзу. Народився в с. Прелесне Слов'янського району. Після війни жив і працював у м. Слов'янськ.

26 – 85 років від дня народження Віктора Романовича Сороки (1930–2002), біохіміка, колишнього завідувача кафедри біологічної хімії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, викладача вищої школи, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Академії наук національного прогресу України, Академії екологічних наук України, Нью-Йоркської академії наук.

27 – 110 років від дня народження Степана Михайловича Ніколенка (1905–1942), Героя Радянського Союзу. Народився в м. Харцизьк.

– 80 років від дня народження Алли Леонідівни Бурлюк (1935–1998), української та російської актриси, народної артистки України. У 1962–1979 роки працювала в Донецькому обласному академічному українському музично-драматичному театрі.

28 – 100 років від дня народження Льва Львовича Шестакова (1915–1944), Героя Радянського Союзу. Народився в м. Авдіївка, де його ім'ям названо вулицю.

– 95 років від дня народження Миколи Олександровича Гревцова (1920–2000), донецького письменника, члена Національної спілки письменників України, автора книг "Синие глаза", "Конец романа", "Первый шаг", "Третьего не дано" та ін.

Див.: На крилах творчості : до 85-річчя від дня народження Миколи Олександровича Гревцова (1920) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2000 рік. – Донецьк, 1999. – С. 34–36.

30 – 100 років від дня народження Олександра Павловича Ляшка (1915–2002), державного діяча, Героя Соціалістичної Праці. У 1960–1963 роки був першим секретарем Донецького обкому Компартії України. У1963–1969 роки працював секретарем ЦК Компартії України, у 1969–1972 – головою Президії Верховної Ради УРСР, у 1972–1987 – головою Ради Міністрів УРСР, членом президії Ради Міністрів СРСР.

– 85 років від дня народження Аліни Іванівни Волкової (1930), української співачки, народної артистки України. Працювала в театрах Ташкента, Мінська, Одеси. Народилася в м. Артемівськ.

- 150 років  з дня народження англійського письменника  Джозефа Редьярда Кіплінга  (1865-1936)

Цього місяця виповнюється:

– 155 років від часу введення в дію (1860) телеграфної лінії Одеса – Ростов, прокладеної через м. Маріуполь.

– 110 років від часу створення (1905) Юзівської районної Ради робітничих депутатів.

Цього року виповнюється:

165  років від дня народження Дим'яна Васильовича Бгадиці (1850–1906), грецького поета, суспільного діяча. Народився в с-щі Сартана (м. Маріуполь).

155  років від дня народження Михайла Степановича Ткаченка (1860–1916), українського живописця, автора полотен "Сільське кладовище", "Сім'я на відпочинку", "В майстерні скульптора", "Захід сонця на морі", "Прибій на морі", "Весна" та ін. Жив у Франції. Щорічно приїздив до України. Помер поблизу м. Слов'янськ.

130  років від дня народження Максима Власовича Луговцова (1885–1956), вченого-металурга, колишнього директора Інституту чорної металургії Академії наук України. Народився в м. Донецьк.

125  років від дня народження Василя Опанасовича Варганова (1890–1974), першого голови Маріупольської ради робочих та солдатських депутатів, члена воєнно-революційного комітету, начальника Червоної гвардії м. Маріуполь.

115  років від дня народження Людвіга Івановича Котовського (1900–1947), українського архітектора. Споруджував Донецький академічний обласний театр опери та балету ім. А. Б. Солов'яненка (1935–1940).

110  років від дня народження Костянтина Степановича Борисенка (1905–1975), вченого в галузі гірничої механіки, колишнього директора Інституту гірничої справи Академії наук СРСР, члена-кореспондента НАН України. Народився в м. Донецьк.

105  років від дня народження Івана Павловича Красозова (1910–1978), видатного гірничого інженера, гірничого генерального директора ІІІ рангу, колишнього директора Донецького науково-дослідного вугільного інституту, Героя Соціалістичної Праці.

105  років від дня народження Михайла Васильовича Лінника (1910–1944), Героя Радянського Союзу. До війни жив і працював у м. Маріуполь.

105  років від дня народження Олександра Федоровича Пучнова (1910–1968), гірничого інженера, гірничого генерального директора ІІІ рангу, колишнього начальника комбінату "Донбасантрацит", Героя Соціалістичної Праці.

100 років від дня народження Мойсея Абрамовича Вайнера (1915–1943), журналіста, нагородженого орденом Червоної Зірки, медаллю "За відвагу". Працював у газетах "Комсомолец Донбасса", "Красная звезда".

95  років від дня народження Петра Івановича Єфимова (1920–1974), Героя Радянського Союзу. Народився в с. Шкарупінь Олександрівського району.

95 років від дня народження Василя Івановича Ломакіна (1920–1944), Героя Радянського Союзу. Народився в с. Карпово-Надеждинка Амвросіївського району.

90  років від дня народження Івана Тихоновича Іванова (1925–1976), Героя Радянського Союзу. До і після війни жив і працював у м. Макіївка.

*          *          *

365  років від часу (1650), як почали займатися виробництвом солі у м. Тор (зараз м. Слов'янськ).

230  років від часу відкриття (1785) в м. Маріуполь поштової контори.

225  років від часу (1790), як за дорученням князя Потьомкіна у Бахмутському та Слов'яносербському повітах розпочато пошуки покладів кам'яного вугілля та інших корисних копалин.

220  років від часу відкриття (1795) гірничим інженером І. Бригонцовим родовища кам'яного вугілля на річці Журавка біля с. Гродівка Красноармійського району.

195  років від часу (1820), як відбулося селянське повстання у Бахмутському повіті.

160  років від часу (1855), як відбулися морські бої на Азовському морі в районі Кривої Коси (зараз смт Сєдове) під час оборони м. Севастополь (війна 1853–1856 років).

145  років від часу заснування (1870) першої в м. Маріуполь друкарні С. Гореліка.

 

145  років від початку (1870) видобутку вугілля на шахті "Центральна" (зараз ділянка ДП "Шахта ім. Горького") в м. Юзівка (зараз м. Донецьк).

145  років від часу закладання (1870) першої соляної копальні біля с-ща Деконське Бахмутського повіту.

140  років від часу початку (1875) будівництва Костянтинівської залізниці – відгалуження від Курсько-Харківсько-Азовської дороги. Спочатку новобудова дійшла до м. Юзівка (зараз м. Донецьк), а потім і до м. Маріуполь.

135  років від часу виходу в світ (1880) першого номеру журналу вугільних промисловців Півдня Росії "Южнорусский горный листок", з 1888 року виходив під назвою "Горнозаводской листок".

130 років від часу заснування (1885) шахт № 1 та № 2 з видобутку кіноварі біля с. Зайцеве та початку будівництва заводу з возгонки ртуті (зараз Микитівський ртутний комбінат).

130  років від часу заснування (1885) в м. Маріуполь відділу Товариства допомоги російській промисловості та торгівлі.

130  років від часу введення в дію (1885) Харламівської соляної копальні.

125  років від часу (1890), як на Вознесенський рудник в м. Юзівка (зараз м. Донецьк) приїздив російський письменник В. В. Вересаєв. Під впливом побаченого написав нарис "Подземное царство".

125  років від часу заснування (1890) вогнетривкого комбінату в м. Часів Яр.

120  років від часу відкриття (1895) в м. Горлівка першої народної бібліотеки.

120  років від часу заснування (1895) Костянтинівського заводу "Автоскло".

Див.: 100 років Костянтинівському заводу "Автоскло" (1895) // Знаменні і пам'ятні дати Донецької області на 1995 рік. – Донецьк, 1994. – С. 41–42.

120  років від часу заснування (1895) Слов'янського керамічного заводу.

120  років від часу (1895), як в м. Маріуполь почав працювати телефонний зв'язок.

110 років від часу проведення (1905) страйків робітників у містах Юзівка (зараз м. Донецьк), Дебальцеве, Макіївка, Єнакієве, Маріуполь, Бахмут (зараз м. Артемівськ) та ін. населених пунктах.

105  років від часу заснування (1910) Юзівського спортивного товариства, до якого увійшли робітники металургійного заводу і шахт міста.

105  років від часу виходу з друку (1910) першої книги про Донецький металургійний завод – "Новороссийское общество. Юзовка". Книга ілюстрована фотознімками.

100  років від часу (1915), як завершилося спорудження земської лікарні у м. Слов'янськ.

90  років від часу приїзду (1925) російського дитячого письменника Аркадія Гайдара (Голікова) в м. Маріуполь.

90 років від часу заснування (1925) Науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (зараз Державне підприємство "Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості" (м. Донецьк) МОЗ України).

85  років від часу заснування (1930) територіального проектного інституту "Донбасцивільпроект" (зараз ЗАТ "Донбасцивільпроект"). Інститут є колективним членом Академії будівництва України та Української асоціації якості.

85  років від часу заснування (1930) геологічного тресту "Донбасвуглерозвідка" (зараз Державне регіональне геологічне підприємство "Донецькгеологія").

85  років від часу введення в дію (1930) шахти ім. РСЧА (Робочо-селянської Червоної армії) в м. Добропілля.

85  років від часу відкриття (1930) на базі технічного училища Слов'янського хіміко-механічного технікуму.

85  років від часу заснування (1930) Приазовського державного технічного університету.

80  років від часу (1935), як Маріуполь відвідав відомий російський художник Костянтин Федорович Богаєвський, учень Архіпа Івановича Куїнджі.

80  років від часу закінчення (1935) реконструкції Горлівського машинобудівного заводу ім. С. М. Кірова.

75  років від часу введення в дію (1940) шахти "Курахівська" № 40 (Селидівська міськрада).

75  років від часу заснування (1940) Донецької дослідної станції Інституту овочівництва та баштанництва Академії аграрних наук України.

70  років від часу введення в дію (1945) в м. Донецьк шахти "Гігант" (зараз шахта ім. Абакумова).

70  років від часу відкриття (1945) залізничної лікарні в м. Красноармійськ.

70  років від часу заснування (1945) у м. Слов'янськ конструкторського бюро коксохімічного машинобудування (зараз ВАТ "КБ "Коксохіммаш").

65  років від часу (1950–1960), як Донецький проектний інститут "Дондіпрошахт" почав проектувати перші в країні глибокі шахти виробничою потужністю 600-1200 тис. тонн вугілля на рік (шахти
ім. Калініна, "Будьоннівська-Глибока", "Чайкине-Глибока", ім. Газети "Социалистический Донбасс" та ін.).

65  років від часу завершення (1950) відбудови зруйнованого німецько-фашистськими загарбниками Новокраматорського машино-будівного заводу (зараз ЗАТ "НКМЗ'').

65  років від часу заснування (1950) ЗАТ "Артемівський завод шампанських вин "Artyomovsk Winery".

55  років від часу заснування (1960) в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Н. К. Крупської відділу краєзнавства.

45  років від часу введення в дію (1970) в м. Донецьк автоматичного телефонного міжміського зв'язку.

45  років від часу заснування (1970) Слов'янського краєзнавчого музею.

40  років від часу спорудження (1975) Палацу спорту "Дружба" в м. Донецьк.

40 років від часу спорудження (1975) Палацу молоді "Юність" у м. Донецьк.

40 років від часу введення в дію (1975) будинку аеровокзалу в м. Донецьк.

*          *          *

350  років від часу заснування (1665) м. Горлівка.

285  років від часу заснування (1730) с. Попівка (зараз смт Кіровськ) Краснолиманського району.

255  років від часу заснування (1760) с. Терни Краснолиманського району.

245  років від часу заснування (1770) с. Кумачове Старобешівського району.

235  років від часу перейменування (1780) м. Павловськ у м. Маріуполь.

235  років від часу заснування (1780) с. Старогнатівка Тельманівського району.

235  років від часу заснування (1780) смт Ялта Першотравневого району.

215  років від часу заснування (1800) м. Моспіне Донецької міськради.

195  років від часу заснування (1820) с. Хомутове Новоазовського району.

175 років від часу заснування (1840) смт Оленівка Волноваського району.

145  років від часу заснування (1870) с. Костянтинопіль Великоновосілківського району.

140  років від часу заснування (1875) м. Красноармійськ.

120 років від часу заснування (1895) м. Красногорівка Мар'їнського району.

120 років від часу заснування (1895) с. Новомайорське Великоновосілківського району.

105  років від часу заснування (1910) с. Лисівка Красноармійського району.

2016

СІЧЕНЬ

1 – 120 років від дня народження В. І. Касіяна, художника і мистецтвознавця

2- 195 років від дня народження П. Ф. Симиренка, громадського діяча і мецената

6 – 170 років від дня заснування Кирило-Мефодіївського братства.

7 – 115 років від дня народження В. Г. Чумака, поета

11 – 170 років від дня виходу у світ «Історії Русів» - найвидатнішого твору української національно-політичної самостійницької думки

12 - 140 років від дня народження Джека Лондона (Джона Гріффіта), американського письменника (1876 - 1916)

 15 - 125 років від дня народження Осипа Мандельштама Емільович, поета (1891 - 1938)

      -  190 років від дня народження російського письменника, публіциста  Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна  (1826-1889)

  - 145 років від дня народження А. Ю. Кримського, вченого-сходознавця, славіста і письменника

17 – 95 років від дня відкриття у Відні Українського Вільного Університету

21 – 135 років від дня народження С. М. Чарнецького, поета і театрального діяча

24 -180 років з дня народження літературного критика, публіциста  Миколи Олександровича Добролюбова (1836-1861)

  • 240 років від дня народження німецького письменника  Ернста Теодора Амадея Гофмана  (1776-1822)

27 – 125 років від дня народження П. Г. Тичини, поета

ЛЮТИЙ

4- 80 років від дня народження Б. М. Мозолевського, поета, археолога, відкривача Золотої Пекторалі

  - 180 років від дня народження Миколая Семеновича Лескова

12 – 145 років від дня народження Леся Мартовича, письменника і громадського діяча

13 - 135 років з дня народження англійської дитячої письменниці Елінор Фарджон (1881-1956)

17 - 160 років від дня народження французького письменника Жозефа Роні (старшого) (1856-1940)

19 - 85 років від дня народження російського письменника Георгія Миколайовича Владімова (1931-2003)

22 – 210 років від дня народження Л. І. Боровиковського, поета-романтика, фольклориста і етнографа

22 – 145 років від дня народження Лесі Українки

БЕРЕЗЕНЬ

6 – 85 років від дня народження О. І. Білаша, композитора

10 – 155 років від дня смерті Т. Г. Шевченка.

КВІТЕНЬ

5 – 110 років від дня народження А. І. Шияна, державного і політичного діяча, письменника

12 - 85 років від дня народження дитячого письменника Віталія Титович Коржиковій (1931)

13 – 110 років від дня народження О. Д. Іваненко, письменниці

15 - 130 років від дня народження російського поета Миколи Степановича Гумільова (1886-1921)

-90 років від дня народження російської дитячої письменниці Емми Ефраімовни Мошковський (1926-1981)

16 – 175 років від дня народження Х. Д. Алчевської, педагога, діяча нарордної освіти

17 - 105 років від дня народження Ерве Базена, французького письменника (1911 - 1996)

26 – 170 років від дня народження І. Г. Верхратського, філолога, письменника

ТРАВЕНЬ

5- 180 років від дня народження С. І. Воробкевича, письменника і композитора

9 – 145 років від дня народження В. М. Гнатюка

13 – 145 років від дня народження В. С. Стефаника

 15 -125 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова, письменника (1891 – 1940)

  - 160 років від дня народження американського письменника-казкаря  Франка Лаймена Баума (1856-1919)

20 - 105 років від дня народження нідерландської дитячої письменниці  Анні М. Х. Шмідт (1911-1995)

21 - 95 років від дня народження Андрія Дмитровича Сахарова, фізика, громадського діяча (1921 - 1989)

22 – день перепоховання Т. Г. Шевченка на Чернечій горі поблизу Київа

30 - 205 років від дня народження російського літературного критика Віссаріона Бєлінського Григоровича (1811-1848)

31 - 90 років від дня народження німецького письменника Джеймса Крюсса  (1936-1997)

ЧЕРВЕНЬ

 11 - 205 років від дня народження Віссаріона Бєлінського Григоровича, літературного критика (1811 - 1848)

18 – 335 років від дня народження Феофана Прокоповича, церковного і громадсбкого діяча, письменника, ученого

25 – 130 років від дня народження І. П. Крип’якевича, історика

СЕРПЕНЬ

 17 - 105 років від дня народження Михайла Мойсейовича Ботвинника, шахіста (1911 - 1985)

Книжки-ювіляри 2015 року

695 років - «Божественна комедія» (1321)  Данте Алігрьері

290 років - "Подорожі Гуллівера" (1726) Джонатана Свіфта

235 років - «Недоросль» (1781) Д.І. Фонвізіна

225 років - «Пригоди барона Мюнхгаузена» (1791) Р.Е. Распе

195 років - «Кавказький полонений» (1821) А.С. Пушкіна

175 років - «Капітанська дочка» (1836) А.С. Пушкіна

185 років - "Казка про царя Салтана, про сина його славному і могутнього богатиря князя Гвидон Салтановіче і про прекрасну царівну Лебеді" (1831)  А.С. Пушкіна

170 років - «Граф Монте-Крісто» (1846) А. Дюма

190 років - перший російський переклад казок братів Грімм (1826)

190 років - "Останній з могікан" (1826) Дж. Купер

190 років - "Збірка казок за 1826" (1826) В. Гауфа

180 років - "Казка про попа і працівника його Балді" (1831) А.С. Пушкіна

185 років - «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831) Н.В. Гоголя

185 років - "Собор Паризької Богоматері" (1831) В. Гюго

185 років - «Червоне і чорне» (1831) Стендаля

185 років - «Шагренева шкіра» (1831) О. де Бальзака

180 років - "Посмертні записки Піквікського клубу" (1836) Ч. Діккенса

160 років - «Крихітка Дорріт» (1856) Ч. Діккенса

175 років - "Звіробій, або перша тропа війни" (1841) Дж. Купера

155 років - "Селянські діти" (1861) Н.А. Некрасова

140 років - «Кому на Русі жити добре» (1876) Н.А. Некрасова

150 років - «Злочин і кара» (1866) Ф.М. Достоєвського

150 років - «Вершник без голови» (1866) Т. Майн Ріда

145 років - «Аліса в Задзеркаллі» (1871) Л. Керролла

140 років - "Пригоди Тома Сойєра" (1876) М. Твена

130 років - «Казки» (1886) М.Є. Салтикова-Щедріна

125 років - «Пригоди Шерлока Холмса» (1891) А. Конан Дойла

90 років - "Федорина горі", "Чудо-дерево", "Плутанина", "Телефон" (1926)  К.І. Чуковського

90 років -  "Та, що біжить по хвилях" (1926)  Олександра Гріна

85 років - «Донські оповідання» - ввійшло до збірки оповідань 25 (1926)  М.А. Шолохова

90 років - "Вінні-Пух" (1926) А. Мілна

85 років - «Золоте теля» (1931) І. Ільфа і Є. Петрова

 80 років - "Дядя Стьопа" (1936) С.В. Михалкова

 80 років - «Віднесені вітром» (1936) М. Мітчелл

 75 років - "Тимур і його команда" (1941) А.П. Гайдара

 75 років - "Клятва Тимура" (1941) А.П. Гайдара

 75 років - "Чесне слово" (1941) Л. Пантелєєва

 70 років - "Четверта висота" (1946) Є. Ільїної

70 років - "Знаменитий детектив Калле Блюмквіст" (1946) А. Ліндгрен

65 років - "Вітя Малєєв в школі і вдома" (1951) М.М. Носова

 65 років - "Пригоди Чіполіно" (1951) Дж. Родарі

65 років - "Над прірвою в житі" (1951) Д. Селінджера

60 років - "Неумейка" (1956) Я.Л. Якима

60 років - «Моя сім'я та інші звірі» (1956) Дж. Даррел

55 років - "Він живий і світиться" (1961) В.Ю. Драгунського - перша книга автора

55 років - "Пригоди Толі Клюквин" (1961) М.М. Носова

50 років-трилогія про Незнайка (1971) М.М. Носова

50 років - "Товаришам дітям" (1966) Б.В. Заходера

50 років - "Підводна газета" (1966) Н.І. Сладкова

50 років - журнал "Москва" опублікував роман М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита" (1966)

50 років - трилогія ("Маленька Баба Яга", "Маленький Водяний", 'Маленьке Привид ") (1966) О. Пройслера

40 років - «Цар-риба» (1976) В.П. Астаф'єва

 40 років - «Білий Бім чорне вухо» (1976) Г.М. Троепольского

 35 років - "Роні, дочка розбійника" (1981) А. Ліндгрен

 

20 жовтня

РІДНИМ КРАЄМ ВІДЗНАЧЕНИЙ

До 70-річчя від дня народження

Олександра Яковича Гросова (1945)

Нива просвітництва в усі часи вимагала відданих ідеї людей, які попри всі негаразди несли знання, намагалися зробити надбанням кожної людини книгу та інформацію.

Бібліотечна професія, така необхідна, але й така непомітна в житті суспільства, дала Донеччині особистість, яка зробила значний внесок в розвиток культури й освіти регіону.

Олександр Якович Гросов народився 20 жовтня 1945 року в с.Старий Лескен Кабардино-Балкарської АРСР. Закінчив Купінську середню школу на Білогородщині, Харківський державний інститут культури. Біля 30 років він очолював науково-методичний відділ Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки
ім. Н. К. Крупської. Період його роботи співпав із централізацією мережі бібліотек, оптимізацією комплектування бібліотечних фондів, впровадженням новітніх інформаційних технологій, перебудовою організаційно-методичної діяльності, створенням нового комунікативного середовища. Він творчо працював над Концепцією розвитку бібліотечної справи Донецької області, спрямовував свою увагу на вирішенні нагальних проблем, мріяв, щоб кожна бібліотека стала "відкритою" для своїх читачів, мала високий авторитет серед населення.

О. Я. Гросов стояв біля витоків створення обласної бібліотечної асоціації (1990), Української бібліотечної асоціації (1995), бібліотечного факультету Донецького інституту соціальної освіти (1992). Він гідно представляв бібліотечну спільноту Донеччини на сесії ІФЛА (Мінськ), засіданнях президії Бібліотечної Асамблеї Євразії (Москва), Надзвичайному з'їзді бібліотекарів (Київ), інших професійних заходах. Олександр Якович – автор численних науково-практичних статей, які друкувалися у професійних періодичних виданнях та наукових збірках.

А ще є у нього духовне тяжіння до краєзнавчої праці. Цікавими є його дослідження зв'язків з донецьким краєм багатьох знаних людей: поетів Пушкіна О. С., Стуса В. С., барона Корфа М. О., музиканта Саварі С. В. та ін. Аж ніяк не обминеш діяльності
О. Я. Гросова в пошуково-видавничому агентстві "Книга Пам'яті України", Донбаському історико-літературному музеї Василя Стуса (м. Горлівка). З 20 жовтня 2009 року Олександр Якович обраний головою Донецької міської організації краєзнавців Національної спілки краєзнавців України.

Також він є обдарованим літератором, автором понад 20 книг поезії та прози: "Светлые ключи", "Россыпи", "Зигзаг", "Дивосвіт бібліотек", "Боль", "Только ты", "Струны сердец" та ін., редактором багатьох колективних збірок членів Клубу творчої інтелігенції
м. Донецька "Світоч". Твори О. Я. Гросова увійшли до фундаментальної антології "Украина. Русская поэзия. ХХ век", літературних альманахів, що вийшли з друку на теренах Донеччини, Крима, Слобожанщини, в Росії.

Олександр Якович – член Міжнародного співтовариства письменницьких спілок, голова обласного осередку Всеукраїнської творчої спілки "Конгрес літераторів України", член Національної спілки журналістів України.

За багаторічну плідну працю О. Я. Гросова нагороджено знаком Міністерства культури УРСР "Ударник 10-й пятилетки", почесною відзнакою Української бібліотечної асоціації "За внесок у бібліотекознавство" та ін., він є лауреатом обласної літературної премії ім. В. Сосюри.

У нього і сьогодні дуже насичене життя. Працює начальником відділу реалізації в ТД "Кніто". Зустрічається з творчою молоддю. Приймає активну участь у масових заходах, виносить на розсуд читачів нові твори.

Приходько І. Ф.

 

ЛІТЕРАТУРА

Публікації О. Я. Гросова

Боль: Стихотворения разных лет [Текст]. – Донецк : Регина,
2008. – 36с.

Венок памяти [Текст]. – Мариуполь : Информменю, 1997. – 64 с.

Дивосвіт бібліотек [Текст] : нариси, вірші, статті. – Донецьк : Перша лінія, 2001. – 92 с.

Зигзаг [Текст] : стихи. – Донецк : Флинт, 1997. – 23 с.

Окна [Текст] : стихи. – Донецк : Лебедь, 1995. – 37 с.

Россыпи [Текст] : стихи. – Донецк : Лебедь, 1994. – 47 с.

Светлые ключи [Текст] : стихотворения разных лет. – Донецк : Регина, 2000. – 84 с.

Только ты [Текст] : стихотворения. – Донецк: Регина, 1999. – 48 с.

Бібліотечна асоціація: становлення і діяльність [Текст] // Веч. Донецк. – 2000. – 24 окт.

Взметнулся Пушкин гордо над веками [Текст] // Отражение. – 2003. – № 1. – С. 23.

Донецький експеримент [Текст] // Библиотека. – 1994. – № 7. –
С. 47–49.

Еволюція бібліотек у новій технічній та соціокультурній ситуації [Текст] // Схід. – 1996. – № 7. – С. 43–51.

Майстер української карикатури [Текст] : до 70-річчя
М. М. Капусти // Донеччина. – 2008. – 31 серп.

Роздуми про духовну еліту [Текст] // Вісн. НАН України. –
1994. – № 5. – С. 96–99.

Творча сила суспільства [Текст] // Укр. культура. – 1993. – №11/12. – С.8–9.

Про О. Я. Гросова

Василько, Л. Его души стремительные строки [Текст] /
Л. Василько // Родное Приазовье. – 1999. – 20 янв.

Герланец, В. Неповторимый голос у любви [Текст] /
В. Герланец // Веч. Донецк. – 2005. – 22 окт.

Мостович, Н. Поэт, редактор, гражданин [Текст] /
Н. Мостович // Калиновка. – 2005. – 24-30 окт. – С. 2.

Наши поздравления [Текст] : [поздравление Библ. Ассамблеи Евразии с 55-летним юбилеем] // Вестн. БАЕ. – 2001. – № 1. – С. 96.

Руденко, М. Снимки времени [Текст] / М. Руденко // Родина. – 1998. – 14-20 марта.

Рыбальченко, С. Жизненный альбом донецкого поэта [Текст] /
С. Рыбальченко // Снежнян. жизнь. – 2002. – 25 дек.

Тарнавский, С. Путь к себе [Текст] / С. Тарнавский // Наш
дом. – 2004. – 26 марта.

Творческий вечер донецкого поэта Александра Гросова в Киеве [Текст] // Жизнь. – 2003. – 8 окт.

Хто є хто у видавничій і бібліотечній справі [Текст] : довідник. – К. : Кн. палата України, 1999. – С. 35–36.

26 жовтня

ВІН МУЗИКОЮ УКВІТЧУЄ ЖИТТЯ

До 780-річчя від дня народження

Олександра Миколайовича Рудянського (1935)

Музичні зустрічі з митцем О. М. Рудянським породжують ні з чим не зрівняну інтелектуальну насолоду, ніби занурюєшся у своєрідну індивідуальну "композиторську ноосферу", сповнену ясних думок, глибоких знань, шляхетної краси душевних порухів.

З іменем композитора пов'язана яскрава сторінка історії музичного мистецтва Донбасу. Його опери, балети, твори для хору і симфонічного оркестру, увертюри, кантати, віолончельний концерт, струнні квартети, вокальні цикли, романси, музика до театральних вистав – це один з найяскравіших етапів культурно-художнього розвитку шахтарського краю.

О. М. Рудянський народився 26 жовтня 1935 року на золотоносній копальні Червоний Урал Висимського району Свердловської області. Згодом він закінчив Свердловську військово-музичну школу (1951), Московське музичне училище (1957), Московський музично-педагогічний інститут ім. Гнесиних по класу композиції всесвітньо відомого композитора, професора Хачатуряна А. (1963). Перед тим, як приїхати до Донецька (1977), митець тривалий час жив і працював у Алма-Аті. Сьогодні він завідувач кафедри композиції і сучасних музичних технологій Донецької державної музичної академії
ім. С. С. Прокоф'єва.

Музика композитора-земляка просякнута світлим світовідчуттям, відображає любов до життя. Звідси багатогранність його творчості, що охоплює широку амплітуду подій, образів, пов'язаних з минулим і сьогоденням, з епосом, лірикою і драмою. Написання музики, викладацька, просвітницька діяльність, вивчення українського, казахського, російського фольклору розширили художній світогляд композитора, сформували його власний творчий метод. У операх "Данко", "Чумацький шлях Тараса", балетах "Піке у безсмертя", "Підкорення вогню", "Легенда про жовтий степ", музичних сценах "Тополинка моя у червоній косинці", кантаті "Мамаїв курган", "Героїчній поемі" для симфонічного оркестру, симфонічній поемі "Донбас", концертино для віолончелі з оркестром, "Шкільному концерті" О. М. Рудянський заявляє про себе як композитор яскравого романтичного обдарування, що тяжіє до сучасної і історичної проблематики. Використовуючи особливий інтонаційний склад і оригінальне сполучення інструментів, композитор відтворює атмосферу і специфіку звучання музики різних країн світу. В сфері жанровості і в доборі прийомів він також виявляє схильність до переосмислення рис неокласицизму, асиміляція яких – одна з характерних ознак сучасної музики в цілому.

О. М. Рудянський – заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України, лауреат багатьох музичних фестивалів і конкурсів, має державні відзнаки і нагороди.

Він і сьогодні напружено і самовіддано працює, гідно презентує українську культуру у світі. І хоча час невловимо спливає, приходять нові покоління, але традиції видатного донецького митця живуть і розвиваються.

Гросов О. Я.

ЛІТЕРАТУРА

Публікації О. М. Рудянського

Апрель. [Текст] : сб. песен. – Алма-Ата : Жалын, 1976. – 51 с.

Концертино для виолончели с оркестром. [Текст]. – Донецк : [Б. и.], 2009. – 82 с.

Мой город тюльпанов и роз. [Текст] : лирич. песни для голоса и фп. – Донецк : ДГМА, 2007. – 108 с.

Музыкальная летопись. [Текст] : докум. моногр. – Донецк : ДГМА, 2005. – 176 с.

Семь божественных нот (из воспоминаний композитора)
[Текст]. – Донецк : Побутсервіс, 2003. – 150 с.

Шлях Тараса [Текст] : опера на дві дії, п'ять картин / Лібрето
В. Юренка, В. Реви. – Донецьк : Алекс, 2008. – 242 с.

Про О. М. Рудянського

Журавлева, О. Звучит тема Донбасса [Текст] // Веч. Донецк. – 1985. – 25 окт.

Забайкевич, М. Романтика і сучасність [Текст] / М. Забайкевич // Музика. – 1984. – № 2. – С. 13–14.

Кірєєва, Т. Про творчість Олександра Рудянського [Текст] // Кірєєва, Т. Донбас: культура і мистецтво. / Т. Кірєєва. – Донецьк, 1999. – С. 131–153.

Савари, С. Встречи с музыкой и музыкантами [Текст] /
С. Савари // Веч. Донецк. – 2004. – 22 сент.

Савари, С. Камерная музыка А. Рудянского [Текст] / С. Савари // Веч. Донецк. – 2006. – 11 дек.

Тюрин, Ю. Поэма о трудовом подвиге [Текст] / Ю. Тюрин //
Сов. балет. – 1982. – № 2. – С. 6–7.

Ущапівська, О. Опера Олександра Рудянського "Шлях Тараса": нотатки про діалогічність художнього мислення [Текст] /
О. Ущапівська // Наукові записки. Сер. мистецтвознавство. – Тернопіль, 2009. – № 1. – С. 3–8.

Шуміліна, О. Озеро білих лотосів [Текст] / О. Шуміліна // Культура і життя. – 2002. – 15 трав.

ДОСЛІДНИК ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ

ДОНЕЦЬКОГО КРАЮ

До 225-річчя від дня народження

Євграфа Петровича Ковалевського(1790 або 1792–1867)

Є. П. Ковалевський – видатний вчений, організатор, державний діяч, має численні нагороди та звання, заклав основу дослідження надр Донбасу, здійснив прогноз щодо значних покладів вугілля та кам'яної солі.

Євграф Петрович Ковалевський народився у дворянській родині в Харківській губернії. У родинному маєтку Ковалевських гостювали: Квітка-Основ'яненко, Гулак-Артемовський, Котляревський, Гребінка, український філософ Григорій Сковорода, якому була відведена особиста кімната, у цьому маєтку він помер і був похований. Оточення цих людей вплинуло на формування світогляду Євграфа.

У 1810 році він з відзнакою закінчив один з найкращих учбових закладів Росії – Петербурзький гірничий кадетський корпус (пізніше мав назву гірничий інститут) і присвятив значну частину життя геології.

Трудову діяльність у Донбасі Ковалевський розпочав на Луганському ливарному заводі практикантом. Вивчаючи передові, на той час, технології і обладнання, опановуючи всі деталі виробництва, він пише ''Краткое описание устроения и работы Луганского литейного завода в виде полугодичного отчета, представленного практикантом Ковалевским'' – унікальний документ, який став своєрідною енциклопедією для молодих інженерів. Закінчивши стажування, розпочинає самостійну працю при ''господине горном начальнике''. Йому доручено слідкувати за роботою рудників, займатися пошуками нових покладів вугілля. Обдарованому молодому інженеру присвоюють звання маркшейдера 9-го класу. Поступово геологія захоплює його все більше, він переконується у необхідності детального дослідження надр Донецького кряжу.

У 1816 році Ковалевського було переведено до Санкт-Петербургу і зараховано до Департаменту гірничих і соляних справ, а в наступному році його призначають чиновником для особистих доручень і секретарем Департаменту. У 1818 році його відряджають у Донецький край з особистим дорученням ''...изыскать средства к скорейшему и удобнейшему устройству Луганского завода'' і оглянути бахмутські та слов'янські соляні родовища, які Департамент мав намір перевести до державного управління.

За його ініціативи, у лютому 1819 року, Департамент направляє керівнику Луганського ливарного заводу листа, в якому пропонує організувати у околицях розвідку корисних копалин. Створені пошукові партії поклали початок систематичному дослідженню надр Донбасу, паралельно Євграф Петрович старанно аналізував результати геологічних розвідок, проведених дослідниками, особисто вивчав Донецький кряж і наніс на карту кордони покладів різних корисних копалин. Одержаної інформації було недостатньо і Ковалевський організовує ще три пошукові експедиції. З початку 1822 року його призначають начальником креслярського Департаменту гірничих і соляних справ.

Невдовзі Євграф Петрович стає членом Комітету з устрою гірничих заводів. З травня 1825 року його призначають директором Департаменту гірничих та соляних справ. У 1826 році – відряджають як берг-інспектора на Луганський ливарний завод з метою його реорганізації та відновлення.

Продовжуючи узагальнювати дані колишніх і нових досліджень, використовуючи найновіші відкриття про устрій земної кори, він складає першу карту геологічного устрою Донбасу. У 1827 році ''Горный журнал'' друкує його статтю ''Опыт геогностических исследований в Донецком горном кряже''. Ця праця поставила Євграфа Ковалевського у перші ряди дослідників краю. Тут були визначені кордони кряжу (який він назвав ''Донецьким'') і надана характеристика його внутрішнього складу.

У 1829 році у тому ж журналі було опубліковано фундаментальну працю ''Геогностическое обозрение Донецкого горного кряжа'', яку, практично одночасно, видано окремою книжкою. Значення цієї праці для розвитку гірничої справи і усієї промисловості України важко переоцінити. Ковалевський вказав на економічну доцільність промислових розробок корисних копалин: ''До сих пор Донецкий горный кряж занимал наше внимание как предмет, любопытный для науки. Но в наше время ученые сведения ценятся по мере тех выгод, которые приклад оных доставить может... По сие время открыты в нем каменный уголь, руды железные и свинцовые вместе с цинковыми, отчасти медными, поваренная соль, алебастр, рисовальный сланец, точильный, жертовный, аспидный и строительный камень''. Систематизуючи одержані матеріали, вчений не тільки відмітив три типи знайденого вугілля (коксуючий, антрацит і ''худий''), але і відобразив, де кожний з них треба шукати. Також старанно і точно він описав, де розташовані інші корисні копалини. У його книзі наведено карти Донецького кряжу, які є прототипом сучасних геологічних карт, а також розрізи пластів.

Не зважаючи на невелику кількість відомостей щодо геології Донбасу і стислий час написання ''Геогностического обозрения...'', ця праця може вважатися науковим подвигом, створенню якого сприяли не тільки енциклопедичні знання автора, але й любов до краю, де жили його предки. Своїми дослідженнями Євграф Ковалевський відкрив перспективи розвитку промисловості не тільки Донбасу, але й усієї України.

Гайдишева І. В.

ЛІТЕРАТУРА

Ковалевский Евграф Петрович (10 (21). 12. 1790 – 18 (30). 3. 1867) [Текст] : [краткая биогр.] // БСЭ. – 3-е изд. – М., 1973. – Т. 12. – С. 356.

Ковалевский Евграф Петрович (10 (12). XII 1790 или 1792. – 18 (30). ІІІ 1867) [Текст] : [краткая биогр.] // УСЭ. – К., 1981. – Т. 5. –
С. 143.

Ковалевський Євграф Петрович (1790 або 1792 – 30. ІІІ 1867) [Текст] : [скорочена біогр.] // УРЕ. – К., 1961. – Т. 6. – С. 516.

Альтер, М. С. Давший имя региону [Текст] / М. С. Альтер // Веч. Донецк. – 1987. – 20, 21, 22 апр.

Шарапов, П. Первый картограф донецких недр [Текст] / П. Шарапов // Комсомолец Донбасса. – 1955. – 9 февр.

ХАРЛАМІВСЬКА СОЛЯНА КОПАЛЬНЯ

До 130-річчя створення

Харламівська соляна копальня була однією з перших та найбільших у Донбасі. Вона закладена у 1882 році ''Товариством для розробки кам'яної солі і вугілля в Південній Росії'', її будівництво закінчено у 1885 році. Шахта була розташована на землях дворянина Глевтієнка С. М. та Іллінівської волості біля станції Кудрявка на правому березі річки Бахмутка (зараз територія м. Соледар). Проходка шахти велася іноземними фахівцями – італійцями та бельгійцями. Копальня включала дві шахти – головну (глибиною
170 м) та вентиляційну (глибиною 90 м). Видобуток солі проводився камерним методом із залишенням ціликів соляного шару. Розроблявся Брянцевський шар солі. Камери мали ширину до 17 м, висоту 22–33 м, довжину 200–600 м. з шириною ціликів до
12 м. У 1891–1895 роках діяв і солевиварний завод, його виробництво складало до 450 тис. пудів на рік.

У перші роки роботи шахти навколо неї виникло шахтарське селище – Харламівка. Його жителями стали вихідці з Курської та Орловської губерній. На шахті працювали і мешканці навколишніх сіл. У 1895 році у селищі побудували церкву Вознесіння.

До революції за обсягом видобутку копальня поступалася лише Брянцевській соляній шахті. У 1903 році, наприклад, було видобуто найбільше – 7505 тис. пудів кам'яної солі, у 1913 – 5930 тис. пудів. На копальні працювало 88 гірників та 159 допоміжних робітників.

У 1916–1921 роки копальня була затоплена, а з 1922 року запрацювала як рудник ім. Т. Г. Шевченка. У 1923 році у шахтарському селищі проживало 440 чоловіки та 473 жінки.

У 20-ті роки XX ст. у зв'язку із значною концентрацією виробництва в краї затоплювались малорентабельні соляні шахти. Копальня ім. Т. Г. Шевченка разом з Брянцевським рудником подовжували видобувати сіль. Електропостачання копальні здійснювалося від підстанції ''Новий Карфаген'' електростанції заводу ''Донсода'', для чого була обладнана знижуюча підстанція, встановлені два трансформатори. Усі парові машини, окрім підйомної, замінені електродвигунами (солемлин, динамо).

На початку 20-х років у селищі копальні створюються перші комсомольські та піонерські загони. Одна з двох вечірніх загальноосвітніх шкіл для малограмотних робітників у Соледарі була відкрита на Шевченківській копальні у 1924 році.

У 1940–1941 роки директором шахти ім. Т. Г. Шевченка був Новиков Кузьма Олексійович, 1905 року народження. З 1934 по 1940 роки він працював відповідальним секретарем та головою ЦК Спілки робітників соляної промисловості СРСР.

З початком Великої Вітчизняної війни шахту затопили. Внаслідок чого тут утворилися три, а потім сім провалин, заповнених розсолом. Після війни діяльність шахти не була відновлена, територія стала неофіційною зоною відпочинку. Певний час над водою однієї з провалин було видно верхівку похиленого копра шахти. Нещодавно тут утворилася ще одна провалина. Територія є зараз небезпечною і огороджена.

Історія Харламівської соляної шахти є невід'ємною складовою частиною історії розвитку соляної промисловості України.

Кравець Д. П.

ЛІТЕРАТУРА

Городское население Донецкой губернии по общесоюзной переписи 15 марта 1923 г. по 143 пунктам [Таблицы] // Статистика Донбасса. – 1923. – № 2. – С. 15.

Горшков, В. П. Соль земли Донецкой [Текст] / В. П. Горшков,
А. В. Грищенко : [в 2 ч.]Донецк: Ред.-изд. отд. обл. упр. по печати, 1992.

Ч. 1. – 144 с.

Ч. 2. – 138 с.

Краткий обзор производственной работы Бахмутского соляного треста за апрель-июль м-цы 1923 г. (по отчетам Бахсолетреста) [Текст] // Хозяйство Донбасса. – 1923. – № 36/37. – С. 19–22.

Л. Я. С. Состояние работ по электрофикации солерудников Бахмутского района (по материалам комиссии НКРКИ СССР)
[Текст] // Хозяйство Донбасса. – 1923. – № 42/43. – С. 7–10.

Народное хозяйство Донбасса [Текст] / сост. Л. Ф. Шипко-Чередниченко. – Харьков : [Б. и.], 1927. – С. 138.

Рыльский. Большое дело [Текст] // Спутник партийного работника Донбасса. – 1924. – № 15. – С. 36.

ЦЕНТР З ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

До 85-річчя від дня заснування

Приазовського державного технічного університету (1930)

Приазовський державний технічний університет (ПДТУ) – один з найстаріших і найбільших вищих навчальних закладів (ВНЗ) у південно-східній частині України, визнаний освітній, науковий і культурний центр Приазов'я. Славна історія університету невід'ємно пов'язана із створенням унікальної інженерної школи підготовки кадрів і формуванням відомих наукових шкіл, що охоплюють базові галузі: металургію, машинобудування, енергетику, транспорт, промислове і цивільне будівництво, економічні і гуманітарні науки. ПДТУ був створений у листопаді 1930 року, на базі вечірнього робочого металургійного технікуму, як Маріупольський металургійний інститут та існував як вечірній. Тут навчали фахівців без відриву від виробництва за такими спеціальностями: сталеплавильне і прокатне виробництво, механіки-конструктори, інженери-теплотехніки, інженери-термісти. У вересні 1939 року у Маріупольському металургійному інституті було відкрито денне відділення за спеціальностями: сталеплавильне і прокатне виробництво, металознавство і термообробка чорних і кольорових металів. У довоєнні роки було підготовлено 377 інженерів. У роки Великої Вітчизняної війни інститут не працював, свою діяльність він відновив у грудні 1943 року. На початку 1960-х років в інституті працювали 160 викладачів, 52 з яких мали вчену ступінь. У середині 1980-х років кількість викладачів становила вже 360 чоловік, з них 192 – докторів і кандидатів наук. Випуск фахівців усіх форм навчання протягом 20 років збільшився з 394 осіб до 1141 щорічно. Рішенням Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти України від 9 червня 1990 року учбовий заклад отримав вищий – IV рівень акредитації. У 1993 році Міністерство освіти та науки України прийняло ухвалу № 956 від 25.11.1993 р. про надання Маріупольському металургійному інституту статусу Приазовського державного технічного університету.

Сьогодні ПДТУ на ринку освітніх послуг активно формує імідж університету європейського зразка. У рейтингу Міністерства освіти і науки України ПДТУ посідає I місце в групі навчальних закладів гірничо-металургійного профілю. До складу ПДТУ входять: 5 інститутів, 4 технікуми, транспортний коледж, автошкола, відділення дистанційного навчання і екстернату, ліцей, 10 факультетів, що об'єднують 42 кафедри, на яких працюють 511 викладачів, у тому числі 39 докторів наук, професорів і 216 кандидатів наук, доцентів. В університеті навчається близько 16 тис. студентів та учнів. Підготовка бакалаврів, спеціалістів і магістрів здійснюється за 16 освітніми напрямами і 45 спеціальностями. За останні 10 років дипломи університету отримали більше 40 тисяч випускників, у тому числі 700 іноземних громадян з країн Європи, Азії, Африки і Латинської Америки.

Викладання ведеться з використанням новітніх освітніх методик і учбових планів, які відповідають державним стандартам освіти з урахуванням інтеграції ВНЗ у загальноєвропейський науково-освітній простір у рамках Болонського процесу. Центр комп'ютерних технологій ПДТУ об'єднує 19 комп'ютерних класів, підключених до єдиної комп'ютерної мережі вузу і всесвітньої мережі Інтернет. Професійному зростанню студентів сприяють розвиток студентської науки і численні міжнародні зв'язки ПДТУ, це дозволяє брати участь у міжнародних стажуваннях і навчатися за кордоном за програмою міжвузівського обміну студентами. Талановиті випускники продовжують навчання в аспірантурі та докторантурі, захищають дисертації і отримують наукові ступені кандидатів і докторів наук.

ПДТУ активно співпрацює з 25 вищими навчальними закладами Німеччини, Польщі, Італії, Австрії, Угорщини, Греції, Китаю, Єгипту, Туреччини, Іспанії, Російської Федерації, є учасником міжнародного проекту ''Tempus'', а також бере участь у міжнародній програмі ''Перспективи електронної Європи'', що здійснюється за ініціативи Парламентської Асамблеї Ради Європи. Наукові співробітники університету є учасниками міжнародних наукових проектів: ''Інтерпорт – Маріуполь'' (спільно з консорціумом ''Євроімпреза'', Італія), ''Ремонтні технології на основі металополімерних матеріалів'' (за участю Мішкольцького державного технічного університету, Угорщина), ''Нанофізика поверхні в низькотемпературній плазмі'' (спільно з Афінським державним технічним університетом, Греція) і успішно працюють в рамках програми ''Research in Progress'' (''Наука заради прогресу''), координованої Бірмінгемським університетом (Великобританія).

Щорічний об'єм наукових досліджень, що виконуються університетом і фінансуються з держбюджету, за договорами з підприємствами-замовниками, складає 2-3 млн грн. У проведенні науково-дослідних робіт беруть участь більше 500 наукових співробітників, викладачів і студентів.

В університеті видаються дві збірки наукових праць: ''Вісник Приазовського державного технічного університету'' і ''Захист металургійних машин від поломок'', включених до переліку ВАК України для публікації результатів дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. Спільно з Донецьким національним технічним університетом (ДонНТУ), Асоціацією механіків ''АссоМ'' (м. Донецьк) і ''Технопарком ДонНТУ ''УНІТЕХ'' з 2005 року видається науково-технічний і виробничий журнал ''Металургійні процеси і устаткування''. У вересні 2005 року університет удостоєний золотої медалі Міжнародного салону винаходів і нових технологій (м. Севастополь) за інноваційні розробки в галузі фундаментальних і прикладних наук. Нагороджений золотою медаллю ''Генрі Коанда'', почесним дипломом і золотим кубком Румунського Форуму винахідників
(м. Бухарест) за запатентовані розробки, що знайшли застосування в промисловості.

Успіхи університету в сфері освіти і науки відзначені численними нагородами вітчизняних і зарубіжних виставок. Він є лауреатом національного рейтингу ''100 кращих підприємств України'' і нагороджений медаллю ''Сучасна освіта в Україні''. Рішенням науково-експертної ради Асамблеї ділових кіл національної іміджевої програми ''Лідери XXI сторіччя'' університет у 2007 році удостоєний міжнародної нагороди ''Лаври слави''. Ця нагорода встановлена Міжнародною корпорацією соціального партнерства ''Europe Business Assembly'' (Оксфорд, Англія). У щорічному рейтингу ВНЗ України в номінації ''Технічні і технологічні вузи'' за вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців і впровадження інноваційних освітніх технологій ПДТУ в кінці 2007 року вручена вища нагорода рейтингу – ''Софія Київська''.

За багаторічну науково-педагогічну діяльність і розвиток вищої освіти в Україні в квітні 2008 року ПДТУ удостоєний звання ''Лідер національної освіти''. Почесне звання надане університету на рейтинговій міжнародній виставці ''Освіта і кар'єра – Абітурієнт 2008'', організованій у м. Київ Міністерством освіти і науки України і Академією педагогічних наук за участю понад 200 ВНЗ України, університетів Франції, Фінляндії, Швейцарії, Австрії, Великобританії, США, Канади, Ірландії, Польщі, Естонії, Латвії, а також агентств з навчання та найму персоналу і фірм, що пропонують учбові та освітні програми за кордоном. На тій же виставці ПДТУ став переможцем у номінації ''Інноваційний розвиток і сучасні педагогічні технології'', запровадженої Міністерством освіти і науки України. Університет нагороджений почесним дипломом і ексклюзивним призом. 29 червня 2009 року за рішенням відомого Європейського сертифікаційного центру "Тюф Норд" у системі менеджмента якості освіти відповідно до міжнародного стандарту ISO-9000 та в системі екологічного менеджмента відповідно до стандарту ISO-14000, ПГТУ, першому в Україні, вручені сертифікати, що підтверджують європейський рівень ВНЗ.

Рябухін А. В., Гайдишева І. В.

ЛІТЕРАТУРА

Alma mater металургів Маріуполя [Текст] // ХІ Міжнародний Академічний рейтинг ''Золота Фортуна''. – К., 2004. – С. 169.

Волошин, В. С. ПГТУ – в первой десятке лучших университетов Украины [Текст] / В.С. Волошин // Приазов. рабочий. – 2007. – 26 дек.

Волошин, В. С. Прорыв приазовского гостехуниверситета на рынок труда и высшего образования Испании [Текст] : [эксклюзив. интервью ректора ПГТУ В. Волошина / записал И. Семусев] // Приазов. рабочий. – 2007. – 30 авг.

Жулиева, Е. Сенаторы отметили десятилетие [Текст] : [студ. самоуправление в ПГТУ] / Е. Жулиева // Ильичевец. – 2006. – 7 дек.

Ивашко, А. На базе кафедры украиноведения ПГТУ – конкурс декламаторов польской литературы [Текст] : [второй регионал. конкурс декламаторов польск. поэзии и прозы] / А. Ивашко // Приазов. рабочий. – 2007. – 28 нояб.

Коваль, Т. В ПГТУ встречали магистров из Египта: [междунар. связи] [Текст] / Т. Коваль // Приазов. рабочий. – 2008. – 8 авг.

Коваль, Т. Выдающимся выпускникам ПГТУ посвящалось
[Текст] : [в перв. корпусе ПГТУ открыли фотостенд ''Выдающиеся выпускники''] / Т. Коваль // Приазов. рабочий. – 2008. – 4 нояб.

Коваль, Т. ПГТУ – ''Лидер национального образования'' [Текст] : [пресс-конференция ректора ПГТУ В. Волошина] / Т. Коваль // Приазов. рабочий. – 2008. – 6 мая.

Маликов, В. В. Приазовський державний технічний університет (ПДТУ м. Маріуполь) [Текст] / В. В. Маликов // Весь Мариуполь. – Мариуполь, 2003. – С. 293–295.

Новый тренинговый центр логистики и транспортного менеджмента – в ПГТУ [Текст] // Приазов. рабочий. – 2008. – 6 февр.

Подписание договора о сотрудничестве между Техническим университетом в Мариуполе и Горно-металлургической академией в Кракове [Текст] // Zródzo. – 2007. – № 5. – С. 2.

Приазовский государственный технический университет
[Текст] // Донецкая область. Наука и техника. Золотое сечение /
О. Дубенук [и др.]. – Донецк, 2002. – С. 112–113.

Уварова, А. Об очередном успехе ПГТУ – двух международных научно-исследовательских проектах в рамках европейской программы TEMPUS [Текст] / А. Уварова // Ильичевец. – 2007. – 21 июня.

Уварова, А. Первая пятилетка Вячеслава Волошина [Текст] : [итог. пресс-конференция ректора ПГТУ] / А. Уварова // Ильичевец. – 2008. – 3 июня.

Усова, Т. Технический университет расширяет сферу международного сотрудничества [Текст] / Т. Усова // Азов. машиностроитель. – 2007. – 24 июля.

Щербак, Ю. Расширяют доступ к знаниям [Текст] : [в ПГТУ открылся компьютер. центр отд. дистанц. обучения и экстерната] /
Ю. Щербак // Донбасс. – 2008. – 18 апр.

КОЛИСКА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДОНЕЧЧИНИ

До 80-річчя від дня заснування

Донецького музичного училища

Донецьке музичне училище є одним із найстаріших музичних навчальних закладів Східного регіону. Засноване постановою II з'їзду Донецької обласної ради в 1935 році воно стало справжньою кузнею висококваліфікованих виконавських та педагогічних кадрів для професійних музичних колективів і шкіл естетичного виховання Донбасу.

Початок яскравої творчої біографії колективу талановитих однодумців пов'язаний з іменами професорів: Шепелевського А. М., Гуровича Е. І., Едельштейна Г. М., Полубоярова І. І., Ривкіна М. А., Панаєвой Е. Н., Бродського Н. М., Миргородського І. Г., Солохи С. 3., Варламова С. С., Сидоренка В. В., Степановського Л. І.,
Казакова М. П., Кочуєва І. А., Дніпровського Л. Ф.,
Каплінської О. І., Константінова Б. І., Цешковського А. А.,
Векслера Б. І., Шполянського Л. С, Вакар Н. С., Шевченка М. К. та багатьох інших. Вони створили потужну базу для становлення професійного виконавства практично на всіх музичних інструментах у Донецькій області, заклавши міцні традиції виховання творчо обдарованої молоді. Нинішній педагогічний склад – це високопрофесійний колектив фахівців, які проводять величезну роботу з пошуку та удосконалення форм і методів музичного навчання. Навчально-виховний процес здійснюють 114 штатних викладачі, серед яких: 2 заслужених діячі мистецтв України, 2 заслужених артисти України, 2 заслужених працівники культури України, 4 відмінники освіти, 15 викладачів-методистів, 14 старших викладачів, 14 лауреатів та дипломантів міжнародних конкурсів; 40% працівників у минулому – випускники ДМУ.

Запорукою успішної діяльності колективу стали організаторський досвід і натхненна праця директорів училища, кожний з яких доклав багато зусиль для збереження традицій, удосконалення навчального процесу, створення сучасної науково-методичної та матеріально-технічної бази. Високий професіоналізм, організаторські здібності та людські якості А. М. Шепелевського, Б. І. Векслера, І. А. Кочуєва, Л. Ф. Дніпровського, Є. О. Максименко, О. 3. Горської, а також нинішнього директора – заслуженого працівника культури України Крата В. К., сприяли не тільки чіткій та злагодженій роботі колективу, але й розкриттю творчої особистості кожного викладача і студента.

За 80 років існування підготовлено близько 5,5 тисяч фахівців. Сьогодні контингент становить 307 осіб, які навчаються за фахом ''Музичне мистецтво'' з 8 спеціалізацій: ''Фортепіано'', ''Оркестрові струнні інструменти'', ''Оркестрові духові та ударні інструменти'', ''Народні інструменти'', ''Спів'', ''Хорове диригування'', ''Теорія музики'', ''Музичне мистецтво естради''.

Гордістю училища є його вихованці – відомі митці: народні артисти України: Землянський В., Кочур П., Янкевич О.; народні артисти Росії: Правілов О., Шемчук Л., Зирянова Л., Гавва В.; заслужені артисти України: Ткаченко A., Цапко С, Соколова В., Хомутов В., Джамагорцян А., Зуєва Н.; заслужені артисти Росії: Перови С. і В., Бобриньова Р., Ненадовський О.; заслужена артистка Молдови Ганзел Б.; заслужені діячі мистецтв України: Стасевич В., Кукузенко Ю., Шух М., В'язовський В.; заслужені працівники культури України: Крат В., Бабаліков С та ін. Багатогранна діяльність викладачів-ентузіастів стала запорукою створення сприятливих умов для появи цілої плеяди талановитих музикантів, лауреатів і дипломантів багатьох міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів, провідних солістів оперних театрів та симфонічних колективів не тільки України, але й зарубіжжя. До них належать: лауреат міжнародних конкурсів, солістка Віденської опери, Большого театру Росії та Донецького академічного театру опери та балету ім. А. Б. Солов'яненка – Шемчук Л., лауреат міжнародного конкурсу, солістка Віденської та Берлінської опери –Магомедова Л., лауреат міжнародного конкурсу, соліст Гамбурзької опери – Ромашин О., лауреат міжнародного конкурсу ім П. І. Чайковського, соліст Московського театру ''Нова опера'' – Шеремет С., соліст Державного академічного Маріїнського театру – Колєушко Д., лауреат ''Гран-Прі'' Міжнародного конкурсу ''Мистецтво XXI століття'' в Італії та ''Academia de musica'' в Португалії – Козлов В., соліст оркестру Національного театру опери та балету ім. Т. Шевченка – Зелінський А., головний диригент Національного ансамблю пісні та танцю ім. П. Вірського, народний артист України – Чеберко О., соліст Датського королівського оркестру – Ходос Г., а також лауреати та дипломанти міжнародних та всеукраїнських конкурсів Рудь М., Кисіль В., В'язовський Р., Скидан О., Полозов В., Шевченко Н., Маліч Л., Козлов Г., Кирьязієв М., Іваннікови Аркадій, Тимур, Павло і Володимир, Коваленко О., Лазюка Д., Григорян Д., Харченко С., Алєксєєнко А., Степаненко А. та ін. Підхопивши естафету від попереднього покоління вони сприяють збереженню і подальшому розвитку кращих традицій музичного виконавства.

Результатом наполегливої праці стала також підготовка педагогічних кадрів для мистецьких навчальних закладів. Серед найбільш відомих вихованців, розквіт таланту яких почався під час навчання в ДМУ, слід відзначити: ректора Ростовської консерваторії ім. С. Рахманінова, народного артиста Росії, професора Данилова О., проректора Московської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського, кандидата мистецтвознавства, професора Слуцьку Л., проректора Донецької державної музичної академії ім. С. Прокоф'єва, кандидата мистецтвознавства, професора
Тукову Т., професорів Харківського університету мистецтв
ім. І. Котляревського Золотухіна B. та Євдокімова С, професора Одеської музичної академії ім. А. Нєжданової Джамагорцян А., вченого секретаря Інституту культурології Академії мистецтв України, кандидата мистецтвознавства Волкова С. та ін.

Педагогічна майстерність висококваліфікованих наставників постійно підтверджується найвищими нагородами не тільки студентів-музикознавців, але й інструменталістів, які беруть активну участь у студентських науково-теоретичних конференціях, стають лауреатами та дипломантами всеукраїнських і міжрегіональних олімпіад. Тільки за останні 10 років в музично-теоретичних олімпіадах найвищого рівня випробовували свої сили більш ніж 150 кращих вихованців училища. Серед переможців – О. Абрамов, О. Мартиненко, О. Маніліч, Д. Олефіренко, О. Базалій,
В. Селівьорстова, Д. Доронькіна, А. Утіна, І. Біла, О. Тиха, Д. Купіна, Е. Бабешко, А. Попова, О. Гренадерова, Н. Суровцева, А. Медведь, І. Грек та ін. Щорічно майже всі випускники відділу ''Теорія музики'' та учасники олімпіад виконавських спеціалізацій продовжують освіту в вищих навчальних закладах, а окремі з них саме після участі в конкурсних змаганнях обрали новий шлях та професійно зайнялися музикознавством або композицією (О. Биков, М. Малько, А. Утіна, І. Ковресов, С. Вілка). Донецьке музичне училище визнано одним з кращих професійних закладів України, яке спроможне успішно вирішувати питання підготовки фахівців на сучасному рівні.

Н. Ф. Іжболдіна

ЛІТЕРАТУРА

Генов, Н. Первая премия первого смотра театральных спектаклей учебных заведений искусства и культуры области присуждена Донецкому музыкальному училищу / Н. Генов // Веч. Донецк. –
1995. – 17 мая.

Герланец, В. Там, где правит бал музыка [Текст] : [сегодняшний день училища] / В. Герланец // Веч. Донецк. – 1996. – 12 нояб.

Горина, Л. Праздник музыки [Текст] : [о первом зонал. открытом конкурсе камерно-инструментал. ансамблей учащихся начал. спец. учеб. заведений] / Л. Горина // Акцент Украины. – 2006. – 12 апр. (№ 54). – С. 4.

Деркачов, О. Ювілею присвячується [Текст] : [до 60-річчя Донец. муз. уч-ща] / Донеччина. – 1995. – 25 трав.

Крат, В. Плекати плани [Текст] : [у Донец. муз. уч-щі] / В. Крат // Донеччина. – 2004. – 1 жовт.

Куцева, Е. 70 лет в музыке [Текст] : [юбилей училища] /
Е. Куцева // Донбасс. – 2005. – 20 мая.

Рим, П. "Премьера" – труд, вдохновение, мастерство [Текст] : [обкатка муз. программы "Премьера", подготов. студентами
училища] / П. Рим // Донец. новости. – 2004. – 15-21 апр. (№ 15). –
С. 12.

Сагань, М. Донецкая "Мелодия" и немцам по душе [Текст] : [ансамбль училища "Мелодия" побывал в Германии] / М. Сагань // Жизнь. – 1997. – 19 июня.

 

 

Як поставити на облік подарункові надходження

Створюємо комісію

     Відповідно до пункту 1.24 Інструкції з бухгалтерського облі­ку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої нака­зом Державного казначейства України від 17 липня 2000 р. № 64 : [далі — Інструкція № 64), необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника навчального закладу, до складу якої обов'язково має входити працівник бухгалтерії та І представник установи вищого рівня.

     Комісія (у складі не менше ніж 3 особи) має розглянути кожний документ (книгу, брошуру, художній альбом тощо], отриманий у подарунок, та встановити його ціну. Для цього можна ознайомитися з ринковою ціною на такі документи, переглянути букіністичні каталоги, прайс-листи окремих видавництв або ж подивитися вартість аналогічних документів, які є у шкільному і бібліотечному фонді.

 

  Сторінка «Шкільна бібліотека» на сайті школи

      Відповідати вимогам часу — це втілювати інновації, застосо­вувати на практиці досягнення бібліотечної галузі, використову­вати стратегічне планування та проектну роботу, гнучко присто­совуватися до вимог освітніх стандартів.

   Сьогодні основною характеристикою шкільних бібліотек міста Харкова стало розмаїття джерел інформації, доступ до яких вони можуть надати. Комп'ютеризація, 100-відсоткове підклю­чення до мережі Інтернет, наявність сторінок «Шкільна бібліоте­ка» на сайтах навчальних закладів і персональна електронна пошта створили реальні умови для трансформації шкільних бі­бліотек у сучасні бібліотечно-інформаційні центри.

 

Пожежна безпека в приміщеннях шкільної бібліотеки

 

        При горінні книг, журналів, документів утворюється багато диму та інших небезпечних продуктів горіння. Пожежі у бібліоте­ках часто призводять до обвалення стелажів та завалення прохо­дів між ними. Небезпечні фактори таких пожеж здатні створювати реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають у та­ких приміщеннях та у будівлі школи. Щоб запобігти виникненню пожежі в приміщенні шкільної бібліотеки та, у випадку якщо поже­жа все ж таки станеться, уникнути її розповсюдження на інші при­міщення школи, необхідно дотримуватися вимог пожежної безпе­ки та проводити відповідні профілактичні заходи.

 

   Упровадження в практику роботи бібліотек освітянської галузі ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліо­графічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» та ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 «Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання» : практ. посіб. / НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського ; [уклад.: І. Г. Лобановська, О. Г. Помчалова, І. С. Хибник, ; наук. ред. І. Г. Лобановська]. — К., 2010. — 95 с (Шкільна бібліотека плюс ; № 15/16 (171/172), серпень ; (Серія «На допомогу профе­сійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек» ; вип. 6). — До 10-річчя ДНПБ Украї­ни ім. В. О. Сухомлинського.

 

 

 

Словарь библиотечных терминов

Автоматизированная информационно-поисковая система - поисковая система, созданная на базе элек­тронно-вычислительной техники, предназначенная для автоматизированного поиска в электронном каталоге

Автор - лицо, создавшее произведение или принимавшее участие в его создании. Автором может быть уч­реждение или организация, от имени, которых публикуются материалы

Авторский знак – условное обозначение фамилии автора или первого слова заглавия произведения. Применяется для расстановки произведений печати в алфавитном порядке

Алфавитно-предметный указатель к систематическому каталогу (АПУ) - вспомогательный аппа­рат к систематическому каталогу, представляющий собой алфавитный перечень предметных рубрик, раскрывающих содержание отраженных в система­тическом каталоге документов с указанием соответствующих классификационных индексов. Каждое слово АПУ заносится на отдельные карточки, которые расставляются в алфавитном порядке в специально выделенный ящик систематического каталога. АПУ является своего рода «ключом» к систематическому каталогу. Он подсказывает, где, в каком разделе, и под каким индексом следует искать нужную книгу.

Алфавитный каталог (АК) - библиотечный каталог, в котором библиографические записи распола­гаются в алфавитном порядке авторов, наименований организаций или заглавий документов

Аналитическое библиографическое описание - библиографическое описание статьи из книги или периодического издания

Аннотация - краткая характеристика документа, поясняющая его содержание, назначение, форму, другие особенности

Аннотированное библиографическое пособие - библиографическое пособие, в котором все или большинство библиографических записей включают аннотации

Анонимный автор - автор, опубликовавший документ без указания своего имени.

Атлас электронная коллекция графических документов, систематизирующей информацию по предмету, например: география, биологии и т.д.

 

Технологія роботи з електронною базою даних  «ІБМЦ. Шкільна бібліотека»

     Програмний продукт «Електронна база даних «ІБМЦ. Шкільна бібліотека» призначений для ведення бібліотечного книго- та документообігу, складання інформаційно-бібліографічних довідок, звітів.

    Необхідні елементи бази да­них, які стали основою розробки даної програми, були виділені завдяки повному аналізу усіх аспектів роботи шкі­льної бібліотеки.

    Враховуючи, що база даних «ІБМЦ. Шкільна бібліотека» (далі БД) розроблена для MS Access 2003 (пакет програм Microsoft Office 2003), для коректної роботи з цим програмним продуктом на ПК повинні бути установлені пакет програм MS Office та операційна система Microsoft Windows (ХР/Vista).

   Програмний продукт встановлюється на диск D шляхом копіювання папки.

 

                 Календар знамених дат на 2012-2013 навчальний рік                        з включенням знамених дат для Донецької області

2012

У 2012 році ООН організовує проведення наступних міжнародних років:

Міжнародний рік стійкої енергетики для всіх. Відзначається згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН

Міжнародний рік кооперативів. Відзначається згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН
2012 рік Президент України проголосив Роком культури та відродження музеїв (Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу.Документ n0003100-10, редакцiя вiд 03.06.2010).

2012 рік проголошено Роком спорту та здорового способу життя. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 360-р «Про заходи щодо підготовки та проведення в Україні у 2012 році Року спорту та здорового способу життя»).

І. ВИЗНАЧНІ ДАТИ РОКУ

  • 2003–2012 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2001) Десятиріччям грамотності: освіта для всіх.
  • 2005–2014 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2002) Десятиріччям освіти в інтересах стабільного розвитку ООН.
  • 2005–2015 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2003) Міжнародним десятиріччям дій “Вода для життя”.
  • 2012 рік оголошений Президентом України Роком культури та відродження музеїв.
  • 2012 рік оголошений Кабінетом Міністрів України Роком спорту і здорового способу життя.

 

Технологія роботи з електронною базою даних  «ІБМЦ. Шкільна

 

бібліотека»

     Програмний продукт «Електронна база даних «ІБМЦ. Шкільна бібліотека» призначений для ведення бібліотечного книго- та документообігу, складання інформаційно-бібліографічних довідок, звітів.

    Необхідні елементи бази да­них, які стали основою розробки даної програми, були виділені завдяки повному аналізу усіх аспектів роботи шкі­льної бібліотеки.

    Враховуючи, що база даних «ІБМЦ. Шкільна бібліотека» (далі БД) розроблена для MS Access 2003 (пакет програм Microsoft Office 2003), для коректної роботи з цим програмним продуктом на ПК повинні бути установлені пакет програм MS Office та операційна система Microsoft Windows (ХР/Vista).

   Програмний продукт встановлюється на диск D шляхом копіювання папки.